Тиск, захист, партнерство: наступна справа України у Вашингтоні
Алекс Чан
Партнер | Лобіст | Розвиток міжнародного бізнесу
Алекс Чан відповідає за міжнародний розвиток, стратегічні партнерства, міжнародні комунікації та взаємодію із зацікавленими сторонами у США та в усьому світі. Його досвід зосереджений на налагодженні довіри, стимулюванні зростання бізнесу та підтримці міжнародних ініціатив.
Санкції та виробництво ракет «Патріот» — це окремі питання. Однак разом вони свідчать про те, як Україна хоче, щоб розвивалися її відносини зі Сполученими Штатами — від надзвичайної допомоги до довгострокового стратегічного співробітництва.
Частина друга
Орієнтовний час читання: 7 хвилин
Законодавчий статус станом на 25 серпня 2026 року
Під час однієї зустрічі в Києві було порушено одразу два головні пріоритети України.
23 серпня президент Володимир Зеленський зустрівся з американськими сенаторами Річардом Блюменталем та Джеймсом Ланкфордом. Він закликав Сполучені Штати завершити прийняття законопроекту про санкції, розробленого покійним сенатором Ліндсі Гремом.
Зеленський також обговорив посилення балістичних атак з боку Росії, нагальну потребу України в додаткових ракетах-перехоплювачах та поточну роботу з отримання ліцензій на виробництво ракет для систем «Патріот» в Україні.
Законопроект про санкції не може передбачати постачання ракет «Патріот» або санкціонувати їх виробництво. Це окремі політичні, промислові та урядові процеси.
Але разом вони відображають більш широку українську стратегію:
Здійснювати тиск на Росію. Захищати Україну. Налагоджувати міцне партнерство.
Це також є корисною основою для українських галузей промисловості та державних установ, які розмірковують над тим, як презентувати себе у Вашингтоні.
Найвагомішим аргументом на користь України вже не є лише те, що країна потребує допомоги.
Справа в тому, що Україна володіє знаннями, потенціалом та стратегічною цінністю, які можуть зміцнити позиції Сполучених Штатів та їхніх союзників.
Тиск: ослабити систему, що стоїть за атаками
Законопроект Грехема стосується фінансової, енергетичної та промислової систем, які забезпечують здатність Росії вести війну.
Сенат ухвалив цей законопроект 86 голосами проти 11, і зараз у Палаті представників подано відповідний законопроект, який підтримують обидві партії. Перш ніж законопроект потрапить до президента, його ще має розглянути Палата представників.
Для України найближчою метою є збереження суттєвого тиску на Росію та іноземні мережі, що її підтримують.
Однак політику санкцій не слід розглядати як питання, що стосується виключно дипломатів та юристів.
Це також впливає на ширшу дискусію щодо того, чим слід замінити російські енергоносії, промислові сировинні матеріали та стратегічні залежності.
Коли Вашингтон вводить обмеження щодо ворожо налаштованого постачальника, політикам зрештою доводиться шукати більш безпечну альтернативу.
Це відкриває потенційні можливості для українських підприємств у сферах енергетики, інфраструктури, технологій та промисловості. Їхній найсильніший аргумент полягає не лише в тому, що вони є українськими і заслуговують на підтримку.
Справа в тому, що вони можуть поглибити проблему, яку Сполученим Штатам і Європі вже доводиться вирішувати.
Захист: безпосередня реальність війни
Санкції діють протягом певного часу. Зараз російські ракети атакують Україну.
Саме тому Зеленський у розмові з Блюменталем і Ланкфордом поставив питання протиповітряної оборони нарівні з економічним тиском.
Один напрям політики спрямований на те, щоб обмежити майбутні можливості Росії щодо виробництва та фінансування озброєння. Інший — на те, щоб зупинити це озброєння після його запуску.
Отже, Україна не може обирати між санкціями та захистом. Їй потрібні обидві ці речі.
Публічне обговорення виробництва систем «Патріот» також свідчить про те, що Україна прагне позбутися залежності від періодичних поставок. Київ дедалі активніше прагне налагодити більш тісні та довгострокові форми співпраці з американською та європейською промисловістю.
Ця мета є стратегічно зрозумілою. Водночас вона є складною з технічної, юридичної та комерційної точок зору.
Для компанії, що займається урядовими відносинами між Україною та США, доречною роллю є не просування на ринку конкретної ракети, безпілотника чи системи озброєння.
Більш вагомим внеском є допомога американським політикам у розумінні політичних аргументів на користь посилення інституційної співпраці з оборонною та безпековою спільнотою України.
Україна накопичила бойовий досвід, яким можуть похвалитися лише деякі країни. Її військові, інженери, підприємства та науковці набули цього досвіду в умовах великомасштабної сучасної війни.
Цей досвід може стати основою для обговорень щодо боєготовності союзників, виробничих потужностей, інновацій та майбутніх засобів стримування.
Це є об’єктами законного політичного обговорення навіть у тих випадках, коли компанія не бере участі в конкретній оборонній угоді.
Партнерство: від отримання допомоги до надання допомоги
Наступний етап відносин між США та Україною не повинен будуватися виключно на тому, що Вашингтон може надати Києву.
Також слід поставити питання, який внесок Україна може зробити у більш широку систему демократичної безпеки.
У енергетичній сфері Україна має досвід експлуатації та ремонту інфраструктури в умовах постійних атак. Її потужності газосховищ, атомна галузь, досвід у сфері енергомереж та технології забезпечення стійкості можуть мати значення не лише для самої України.
У сфері виробництва та технологій українські компанії швидко пристосувалися до нестабільності, дефіциту поставок та вимог, пов’язаних з бойовими діями. Деякі з цих уроків можуть сприяти зміцненню стійкості союзників у ширшому масштабі.
У сфері критично важливих мінералів та промислових матеріалів Україна може зробити свій внесок у зусилля, спрямовані на зменшення залежності від Росії та інших стратегічних конкурентів.
Точна комерційна цінність будь-якого проєкту має бути перевірена незалежним чином. Політична актуальність не може замінити надійну структуру власності, фінансування, управління чи технічну готовність.
Однак політична актуальність може визначити, чи отримає проект, який в іншому випадку був би переконливим, серйозну увагу у Вашингтоні.
Компанія, яка виходить на ринок США, лише заявляючи про те, що їй потрібні інвестиції, зіткнеться з жорсткою конкуренцією.
Компанія, яка може пояснити, як саме вона сприяє енергетичній безпеці США, стійкості Європи або підвищенню безпеки стратегічного ланцюга поставок, має більш переконливі аргументи з точки зору державної політики.
Політичний урок від Ліндсі Грем
Грем розумів, що підтримка України має бути пов’язана з потужністю США та американськими інтересами.
Він не представив законопроект про санкції лише як акт солідарності. Він стверджував, що це надасть Сполученим Штатам важелі впливу на країни та інституції, які допомагають фінансувати війну Росії.
Цей аргумент допоміг об’єднати республіканців, демократів та адміністрацію Трампа, які опікуються питаннями національної безпеки, навколо спільного законодавчого механізму. Грем і Блюменталь понад рік працювали над формуванням коаліції, а незадовго до своєї смерті Грем домігся згоди Білого дому щодо переглянутого тексту законопроекту.
Урок для українських організацій виходить за межі санкцій.
У Вашингтоні пропозиція стає переконливішою, коли вона дає відповідь на три запитання:
Яку загальну проблему вона вирішує?
Чим може допомогти Україна?
Чому ці дії відповідають інтересам США?
Це не означає, що потрібно приховувати потреби України. Це означає розглядати їх у контексті ширшої стратегічної аргументації.
Пропозиція щодо енергетики може бути пов’язана зі зменшенням впливу Росії.
Пропозиція щодо інфраструктури може бути пов’язана з стійкістю.
Технологічна пропозиція може бути пов’язана з безпекою союзників або надійністю ланцюга поставок.
Галузева асоціація може пояснити, чому тісніша співпраця з Україною сприяє досягненню цілої американської політичної мети, а не лише інтересам однієї компанії.
Значення кампанії на рівні галузі
Не кожній українській компанії потрібна власна кампанія у Вашингтоні.
У багатьох випадках асоціація, науково-дослідна установа, інвестиційна платформа чи державний орган можуть мати кращі можливості для висвітлення загальної ситуації в галузі.
Замість того, щоб просити уряд США підтримати одну конкретну компанію, організація може розповісти про загальні політичні перешкоди, стратегічний потенціал України або ширші можливості для двостороннього співробітництва.
Такий підхід має низку переваг.
Цей підхід менш орієнтований на конкретні угоди. Він забезпечує вищу інституційну надійність. Він дає можливість політикам зрозуміти проблему в ширшому контексті, перш ніж розглядати окремі проекти.
Це також знижує ризик давати обіцянки, виконання яких жодна фірма, що займається захистом інтересів, не може контролювати.
Офіс конгресмена може сприяти приверненню уваги до певного питання, запитувати інформацію або підтримувати певний політичний курс. Як правило, він не може гарантувати укладення комерційної угоди, залучення приватних інвестицій або прийняття рішення щодо державних закупівель.
Отже, першим результатом серйозної кампанії може стати більш широке політичне визнання, чіткіше розуміння перешкод або налагодження більш стійких зв’язків між українськими та американськими інституціями.
Ці результати не такі вражаючі, як оголошення про укладення контракту. Часто вони є необхідною передумовою для того, щоб таке оголошення стало можливим.
Де FUAL підходить — а де ні
Наразі компанія FUA Strategy & Lobby спеціалізується на питаннях політики, взаємодії з Конгресом, стратегічних комунікацій та урядових відносин між США та Україною.
Вона не є посередником у торгівлі зброєю і не продає конкретні системи озброєння. Вона не займається обробкою технічної інформації, що підлягає контролю, видачею експортних ліцензій або операціями в галузі торгівлі оборонною продукцією на рівні окремих угод.
У випадках, коли виникають такі питання, їх вирішенням повинні займатися кваліфіковані фахівці у галузі права та техніки.
Більш вузька роль FUAL полягає в тому, щоб допомогти українській організації чітко сформулювати свою політичну мету, пов’язати цю мету з інтересами США та донести її до відповідних цільових аудиторій у сфері державної політики.
Це може включати роботу в приватній компанії, галузевій асоціації, науково-дослідній організації або, на умовах належним чином оформленої та оприлюдненої угоди, в українській державній установі.
Мета полягає не в тому, щоб обіцяти результат, який контролюватиметься Конгресом, виконавчою владою чи приватним сектором.
Це потрібно для того, щоб Україна виступила в дискусії з вагомими аргументами, а не лише із загальним проханням про підтримку.
Проста публічна історія
За кожною передвиборчою кампанією у Вашингтоні стоять складні питання, пов’язані з законодавством, політикою, фінансуванням, термінами та інституційними повноваженнями.
Публічна версія подій має залишатися простою:
Існує спільна стратегічна проблема. Україна може сприяти її вирішенню. У Сполучених Штатів є підстави долучитися до цього процесу.
Серпнева зустріч між Зеленським, Блюменталем та Ланкфордом стала наочним прикладом цієї схеми.
На військову економіку Росії слід чинити більш сильний тиск.
Міста та інфраструктура України мають бути захищені.
Необхідні для забезпечення довгострокової безпеки можливості слід формувати шляхом поглиблення співпраці.
Ліндсі Грем допоміг налагодити політичний зв’язок між Україною, Білим домом під керівництвом республіканців та двопартійним Сенатом.
Наступне завдання полягає в тому, щоб перетворити цей особистий зв’язок на міцне інституційне партнерство.
Саме в цьому полягає найширша перспектива, що стоїть за законопроектом про санкції, — і це найважливіший аспект для українських організацій, які звертають увагу на Вашингтон.
Ця стаття містить загальний аналіз політики та не є консультацією з питань права, експортного контролю, інвестицій або державних закупівель.







