Страхування від ризиків війни в Україні: хто несе ризик, коли торгівля опиняється під загрозою?

Як Україна може забезпечити безперебійність міжнародної торгівлі, коли судна, вантажі та виробничі об’єкти залишаються в зоні ризику російських атак? У літньому випуску подкасту «Between Capitals» Алекс Чен аналізує страхування військових ризиків, законодавчі ініціативи США та фінансові механізми, які могли б допомогти українським підприємствам продовжувати діяльність у воєнний час.

У цій дискусії розглядається одна з основних проблем, що стоїть на заваді економічній стійкості України: інвестиції можуть фінансувати придбання нового обладнання, розширення виробництва та створення робочих місць, але підприємствам також потрібен захист від ризиків, що виникають під час транспортування товарів через зону бойових дій. Страхування може допомогти усунути деякі з цих ризиків, але його ефективність залежить від доступних страхових премій, надійної фінансової підтримки, чітких умов страхового покриття та своєчасного відшкодування.

Розуміння вартості політики США

Епізод розпочинається з того, що Чен згадує розмову, яка відбулася на Капітолійському пагорбі у квітні, коли він очолював українську делегацію, що виступала на захист інтересів країни, під час обговорення санкцій, спрямованих проти доходів Росії від енергетики та «тіньового флоту».

Під час зустрічі представник американської асоціації фермерів висловив занепокоєння щодо федеральних витрат США на Україну, тоді як деякі американські фермери досі чекають на допомогу у зв’язку з стихійним лихом від FEMA.

Замість того, щоб відкинути ці занепокоєння, Чен пояснив мету цих обговорень, зокрема щодо «Переліку пріоритетних потреб України» (PURL), за допомогою якого союзники та партнери фінансують постачання військової техніки з США для України.

Потім розмова перейшла до питань, що безпосередньо стосуються американських сільськогосподарських виробників, зокрема цін на добрива та дизельне паливо, виробничих витрат, а також можливих економічних наслідків санкцій щодо російських та іранських енергоносіїв.

Для Чена ця дискусія ще раз підтвердила важливий принцип адвокації: щоб очікувати від політиків та зацікавлених сторін підтримки запропонованої політики, вони повинні розуміти, як вона впливає на тих, хто несе пов’язані з нею витрати.

Цей підхід також поширюється на страхування військових ризиків. Будь-який ефективний механізм фінансового захисту повинен враховувати інтереси судновласників, страховиків, підприємств, працівників, міжнародних партнерів та американських платників податків.

Від Чорного моря до ділової діяльності в Україні

Чен згадує, як спостерігав за Чорним морем з Одеси в період з червня по листопад 2022 року. У перші місяці повномасштабного вторгнення траплялися періоди, коли в морі не було видно жодного судна. Коли почали функціонувати морські коридори, можна було побачити шість, сім, а іноді й вісім суден, що чекали на завантаження або розвантаження вантажу.

«Чорноморська зернова ініціатива» була підписана 22 липня 2022 року, а перше судно в рамках цієї ініціативи вийшло з Одеси 1 серпня.

Для Чена ці судна означали набагато більше, ніж просто морську діяльність. За кожним вантажем стояли сільськогосподарські виробники, портові робітники, постачальники, клієнти та підприємства, які чекали на оплату.

Літній випуск продовжує розгляд головного питання весняної дискусії щодо інвестицій в Україну. Фінансування бізнесу та придбання виробничого обладнання — це лише початок. Наступним викликом є забезпечення того, щоб інвестиції й надалі приносили економічну вигоду в умовах, коли виробництво, логістика та міжнародні поставки наражаються на військові загрози.

Що відбувається, коли українське судно потрапляє під обстріл?

Щоб проілюструвати цю проблему, Чен розглядає гіпотетичну українську компанію, яка виробляє соняшникову олію в пляшках для міжнародного замовника.

Підприємство закуповує насіння соняшнику, переробляє його на олію, розливає її у пляшки та готує готову продукцію до експорту. Ще до того, як вантаж покине Україну, компанія вже вкладає значні фінансові ресурси.

Співробітники розраховують на заробітну плату. Постачальники розраховують на оплату. Обладнання має залишатися в робочому стані, а міжнародний клієнт розраховує на доставку.

На одне й те саме комерційне замовлення можуть впливати кілька різних ризиків:

• Матеріальні збитки, завдані виробничим об’єктам: російські атаки можуть призвести до знищення або пошкодження обладнання та інших активів підприємства.
• Перебої з енергопостачанням: відключення електроенергії можуть призвести до зупинки виробничих процесів та затримки виконання замовлень клієнтів.
• Втрати вантажу: Під час морських перевезень товари можуть бути пошкоджені або знищені.
• Ризики для морської безпеки: Судновласник може дійти висновку, що фінансові ризики, пов’язані із заходженням до українського порту або виходом з нього, є надто високими.
• Переривання господарської діяльності: Навіть якщо фізичні збитки застраховані, затримки у виробництві та втрата доходу можуть спричинити додатковий фінансовий тиск.

Ці ризики не завжди можна покрити одним страховим договором. Завод, його обладнання, вантаж та судно можуть потребувати різних полісів, що охоплюють різних страхувальників та різні види збитків.

Перестрахування також може допомогти страховим компаніям розподілити свої ризики між іншими страховиками. Однак підприємствам все одно необхідно чітко розуміти, які збитки покриваються, які винятки застосовуються та яка фінансова відповідальність залишається за кожною стороною.

Що може змінити законопроект H.R. 3973

Центральна частина епізоду присвячена розгляду законопроекту H.R. 3973 — «Закону про страхування ризиків, пов’язаних з війною в Україні», який було подано до Палати представників США 12 червня 2025 року.

Запропонований законопроект має на меті надати суднам, що відповідають встановленим критеріям та займаються торгівлею з Україною, право на отримання федерального страхування або перестрахування від військових ризиків у США.

Серед запропонованих положень є такі:

• Вимоги щодо права на участь, які передбачають володіння суднами громадянами країн-членів НАТО, України та інших держав, затверджені в рамках законодавчого процесу.
• Зміни до встановлених обмежень щодо перевезення вантажів.
• Координаційна роль Державного департаменту США у співпраці зі страховими партнерами.
• Пропонований п’ятирічний термін дії, який починається з моменту набуття законом чинності.

Ця пропозиція ґрунтується на існуючих законодавчих повноваженнях США, передбачених главою 539 титулу 46 Кодексу Сполучених Штатів, яка визначає рамки федерального страхування військових ризиків, що стосуються суден, вантажів, певних зобов’язань та ризиків, які загрожують громадянам за кордоном.

Однак цю систему не слід плутати з комплексним страхуванням усіх аспектів діяльності українського підприємства. Механізм страхування перевезень не забезпечує автоматичного захисту заводу від пошкодження обладнання, перебоїв з електропостачанням або втрати доходів від виробництва.

Станом на 22 жовтня 2026 року законопроект H.R. 3973 залишався на стадії розгляду в комітетах Палати представників. Цей законопроект, поданий у червні 2025 року, було передано до Комітету з питань закордонних справ та Комітету з питань транспорту й інфраструктури Палати представників. Він не був ухвалений Палатою представників.

Обидві палати Конгресу повинні схвалити один і той самий законопроект, перш ніж його можна буде подати на підпис Президенту. Запропонований п’ятирічний термін дії закону почнеться лише після його вступу в силу.

Чен також наголошує на потенційно важливій особливості запропонованого законопроекту: п’ятирічний термін, протягом якого можна претендувати на участь у програмі, не пов’язаний прямо з початком чи закінченням перемир’я.

На його думку, це могло б забезпечити більшу стабільність для морських перевізників під час перемир’я або в подальший післявоєнний період. Тимчасове оголошення про зменшення інтенсивності бойових дій не обов’язково усуне ризики, пов’язані з мінами, поновленням атак або перебоями на морських маршрутах.

Проте п’ять років права на участь не означатимуть п’ять років гарантованого страхового покриття. Вирішальними факторами залишатимуться страхові внески, умови полісу, доступний обсяг покриття та фінансова підтримка.

DFC та відмінності між морським ризиком та інвестиційним ризиком

У цьому випуску також розглядається роль Американської корпорації міжнародного фінансування розвитку (DFC).

Страхування політичних ризиків за програмою DFC може забезпечити захист від певних збитків, пов’язаних із політичним насильством, зокрема від відшкодування фізичних збитків, що підпадають під умови страхування, та певних втрат доходу від господарської діяльності. У опублікованих поясненнях також розглядаються певні втрати доходу, пов’язані з пошкодженням критичної інфраструктури, яка не належить інвестору.

Для гіпотетичного виробника соняшникової олії це розрізнення має значення.

Вантаж, знищений у морі, та виробничий об’єкт, який було змушено зупинити через пошкодження електромережі, є різними фінансовими подіями. Вони можуть вимагати різних страхових угод та різних страхувальників.

Фінансування нової машини, страхування самої машини та страхування продукції, що виробляється цією машиною, — це окремі фінансові рішення.

Практичне завдання полягає в тому, щоб забезпечити узгоджену роботу наявних інструментів, а не допустити виникнення критичних прогалин у системі захисту компанії від ризиків.

Надання підтримки в рамках програми DFC залежить від відповідності вимогам та конкретних умов кожної програми. Це не слід трактувати як автоматичний захист від усіх наслідків війни.

Фінансовий виклик: хто несе відповідальність за ризик?

Чен вважає розподіл фінансових збитків однією з найважливіших перешкод для розширення страхування військових ризиків у торгівлі України.

Страхові компанії повинні оцінювати ймовірність та потенційний масштаб страхових випадків, зокрема ймовірність того, що в результаті одного нападу може бути пошкоджено кілька суден.

У січні 2026 року агентство Reuters повідомило, що страхові премії за страхування військових ризиків у Чорному морі становлять приблизно 1 % від вартості судна за типовий семиденний період.

Для гіпотетичного судна вартістю 50 мільйонів доларів це означало б надбавку приблизно в 500 000 доларів за сім днів страхування.

Такі витрати можуть суттєво вплинути на економічну доцільність рейсу.

Транспортна компанія повинна зважити, чи виправдовує потенційний дохід від перевезення вантажу страховий внесок та решту фінансових ризиків. У свою чергу, український експортер повинен визначити, чи можна покрити ці додаткові витрати, не зменшуючи при цьому норму прибутку за міжнародним замовленням.

Саме тому дискусія навколо законопроекту H.R. 3973 виходить за межі питання про законодавче санкціонування страхування.

Під час обговорень у Конгресі та переговорів з міжнародними партнерами необхідно розглянути низку практичних питань:

• Чи можна зробити страхове покриття достатньо доступним для комерційних операторів?
• Як будуть розподілені фінансові збитки між приватними страховиками, міжнародними партнерами та урядом США?
• Який обсяг державної фінансової підтримки буде надано?
• Чи покриватимуть страхові поліси ті конкретні ризики, з якими насправді стикаються оператори морських перевезень?
• Чи можна розглянути претензії достатньо швидко, щоб не допустити перетворення тимчасових перебоїв у провал бізнесу?

Чен також вказує на дублювання положень щодо морського страхування та координації у розділах 105 та 106 Закону про підтримку України, ухваленого Палатою представників. На момент подій цей окремий законопроект все ще очікував на розгляд у Сенаті.

Ці пропозиції слід розглядати в комплексі під час оцінки загальної концепції політики США щодо підтримки української морської торгівлі.

Санкції проти «тіньового флоту» Росії

У цьому епізоді знову піднімається тема «тіньового флоту», з якої розпочалася історія Чена про Капітолійський пагорб.

Запропонований «Закон про санкції щодо «тіньового флоту» (S. 2904) мав на меті ввести санкції проти суден, причетних до ухилення від санкцій, та мереж, що їх підтримують, зокрема проти певних страхових компаній та пов’язаних з ними морських організацій.

Аналогічні положення щодо морських мереж та страхування також містяться в «Законі про санкції проти Росії та Ірану» 2026 року, ініційованому Ліндсі Грем, про що йшлося в цьому епізоді.

Причина проста: тіньові флоти не можуть функціонувати незалежно від фінансової інфраструктури. Вони залежать від страхування, фінансування, судноплавних послуг та мереж, які допомагають підтримувати їхню комерційну діяльність.

Влада США ввела санкції проти російських морських страховиків та задокументувала іранські тіньові банківські мережі, пов’язані з продажем нафти.

Чен наголошує, що наявність страхового поліса не обов’язково означає, що судно має надійний фінансовий захист. Справжнє питання полягає в тому, чи зможе страховик насправді виплатити відшкодування у разі настання страхового випадку.

Це зумовлює дві взаємопов’язані цілі політики:

1. Сприяння тому, щоб легальна українська торгівля могла виходити на міжнародних споживачів завдяки надійним та фінансово стійким страховим механізмам.
2. Ускладнити обхід санкцій шляхом вжиття заходів проти страхових та фінансових мереж, що підтримують тіньовий флот Росії.

В обох випадках страхування впливає на те, чи є морське плавання економічно вигідним і чи можна виправдати пов’язані з ним ризики очікуваним прибутком.

Що означає ефективне страхування для українських працівників та підприємств

На думку Чена, головним критерієм оцінки будь-якої системи страхування військових ризиків є не лише те, чи відповідає судно вимогам для отримання страхового покриття.

Питання полягає в тому, чи впливає цей захист на рішення комерційного оператора про здійснення рейсу та чи дає він змогу українським підприємствам і надалі виконувати міжнародні замовлення.

Висока страхова премія може звести нанівець прибутковість експортного контракту. Виключення з покриття може залишити судновласника без захисту саме від тієї події, якої він найбільше побоюється. Різні обставини, зокрема удари дронів або торпед, судна, що опинилися в пастці в атакованих портах, а також члени екіпажу, які отримали поранення або загинули від осколків, можуть вимагати різних видів страхового покриття.

Навіть угода між міжнародними партнерами може залишитися здебільшого теоретичною, якщо вона не перетвориться на практичний захист для компаній, які, як очікується, будуть нею користуватися.

Також існує проблема термінів виплати компенсації.

Серйозна морська аварія за участю судна та вантажу вартістю в мільйони доларів може призвести до складних претензій щодо відшкодування збитків та відповідальності. Навіть розгляд обґрунтованої страхової претензії може зайняти певний час.

Тим часом працівники як і раніше потребують заробітної плати, підприємства мусять обслуговувати кредити, а постачальники очікують на оплату. Компанія потребує достатніх грошових резервів або інших фінансових ресурсів, щоб продовжувати свою діяльність, поки страховик розглядає страховий випадок.

Отже, Чен виділяє три практичні критерії для оцінки страхової угоди:

• Доступне страхування, яке забезпечує економічну доцільність комерційної діяльності.
• Чіткі умови полісу та виключення, які дають змогу підприємствам зрозуміти, яким саме захистом вони користуються.
• Ефективна процедура розгляду претензій, яка забезпечує виплату компенсації у розумні терміни.

Якщо державне фінансування США бере на себе частину фінансового ризику, платники податків також повинні мати можливість оцінити витрати та кількісно вимірювані результати програми.

Страхування не може запобігти ракетному удару, захистити кожного члена екіпажу або повернути життя, втрачене під час атаки. Його мета — зменшити певні фінансові наслідки та допомогти підприємствам відновитися після збитків, що підпадають під страхове покриття.

Як підтримувати економіку України в умовах війни

Літній випуск програми «Between Capitals» пов’язує широку дискусію про економічне співробітництво між США та Україною з повсякденними реаліями торгівлі в умовах війни.

Навесні основна увага приділялася залученню інвестицій, придбанню обладнання, розвитку виробництва та створенню можливостей для українських підприємств.

Головне питання цього літа полягає в тому, що буде далі: як ці інвестиції зможуть продовжувати приносити прибуток, якщо заводи, інфраструктура, судна та вантажі й надалі залишатимуться в зоні військових загроз?

Для українського виробника надійне страхування може означати виконання міжнародного замовлення, отримання оплати, утримання співробітників та підготовку наступної партії товару.

Для працівників та їхніх сімей це може означати більш стабільну зайнятість та більшу фінансову безпеку. Місцеві постачальники, надавачі послуг та громади також можуть отримати вигоду від безперервної економічної діяльності та податкових надходжень.

Загальна мета полягає в тому, щоб фінансові ризики, пов’язані з веденням діяльності в Україні, не унеможливлювали законну торгівлю з комерційної точки зору.

Як підсумовує Чен, мета страхування військових ризиків полягає в тому, щоб надати українським інвестиціям та виробництву кращі шанси вистояти під час війни, водночас підтримуючи економіку країни, її свободу, суверенітет та народ.

Алекс Чен — ведучий програми «Between Capitals», у якій він аналізує взаємозв’язки між економікою, геополітикою, бізнес-стратегією та відносинами між США й Україною. Його погляд поєднує освіту в галузі бізнесу та фінансів, здобуту в Бізнес-школі імені Джонса при Університеті Райса, бойовий досвід у лавах армії США та службу в Німеччині разом із військами НАТО, а також кілька років активної діяльності на захист інтересів України на Капітолійському пагорбі.