Технологія Bornlake для боротьби з дронами: Сунджун Лі та Йонгу Лі про безпеку Південної Кореї та уроки, винесені з досвіду України

Автор: Скотт Дуглас Джейкобсен

Швидкий розвиток безпілотної війни зробив технології протидії безпілотникам дедалі важливішим компонентом національної безпеки, захисту критичної інфраструктури та цивільної оборони. Війна Росії проти України продемонструвала, як безпілотні літальні апарати можуть змінити характер сучасних бойових дій, висуваючи нові вимоги до засобів виявлення, електронних протидій та інтегрованих оборонних можливостей.

Для Південної Кореї ці події мають особливе стратегічне значення. Військова участь Північної Кореї у війні Росії проти України викликала занепокоєння щодо бойового досвіду, який можуть набути її військовослужбовці, зокрема щодо навичок керування безпілотниками та ведення сучасної радіоелектронної боротьби.

У інтерв’ю зі Скоттом Дугласом Джейкобсеном Сунджун Лі, генеральний директор компанії Bornlake Co., Ltd., та Йонгву Лі, технічний директор компанії, обговорюють технології, що розробляються для протидії несанкціонованим дронам, взаємозв’язок між електронними засобами протидії та традиційними системами перехоплення, а також ширші наслідки війни з використанням дронів для безпеки Південної Кореї.

Їхні погляди також висвітлюють ширше питання міжнародної безпеки: як технологічні інновації, співпраця між демократичними партнерами та спільна відданість справі захисту людського життя можуть сприяти підвищенню ефективності оборонних можливостей.

Знайомтеся з керівництвом компанії Bornlake

Сунджун Лі очолює компанію Bornlake — південнокорейську фірму, що розробляє системи протидії дронам. Його досвід охоплює дослідження в галузі кібербезпеки, апаратної безпеки, реверс-інжинірингу та криптографічних систем на базі FPGA. Він має ступінь доктора наук Корейського університету та неодноразово виступав на конференціях Black Hat. Його технічний досвід лежить в основі діяльності Bornlake на стику радіочастотних технологій, криптографії та безпеки.

Лі Йонву обіймає посаду технічного директора компанії Bornlake та керує технологічним розвитком компанії. До його сфер спеціалізації належать обробка сигналів, архітектура безпеки та розробка продуктів.

Компанія Bornlake розробляє радіочастотні технології, призначені для виявлення, ідентифікації, відстеження та протидії несанкціонованим дронам. Її підхід поєднує аналіз радіокомунікацій з електронними заходами протидії, спрямованими на порушення або вплив на роботу дрона.

Радіочастотні технології та проблема боротьби з дронами

Скотт Дуглас Джейкобсен: Які у вас сфери спеціалізації в компанії Bornlake?

Лі Йонву: Bornlake — південнокорейська компанія, яка розробляє та постачає засоби захисту від дронів.

Лі Сун-джун: Ми спеціалізуємося на радіочастотних технологіях, криптографії та кібербезпеці.

Наше рішення для протидії дронам поєднує виявлення каналів зв’язку дронів із заходами протидії, зокрема підробкою сигналів та цільовим придушенням. Наш підхід полягає у направленні сигналів на ворожий дрон із точним вибором частоти та синхронізацією. Це наші основні технології.

Поєднання аналізу радіозв’язку та електронних заходів протидії свідчить про більш широкі зміни в оборонних технологіях. Системи протидії безпілотникам дедалі частіше мають враховувати не лише фізичну присутність безпілотного літального апарата, а й механізми зв’язку та управління, що забезпечують його функціонування.

Для фахівців з планування оборони це ставить важливу вимогу: технології слід оцінювати в рамках інтегрованої архітектури безпеки, а не як окремі продукти.

Підходи «Soft-Kill» та «Hard-Kill» до захисту від дронів

Якобсен: Коли люди думають про технології протидії дронам, вони часто уявляють собі, як один дрон перехоплює й знищує інший. Але ця сфера набагато ширша. Що технології протидії дронам означають для вашої компанії?

Лі Йонву: Ми розглядаємо це як технологію, що запобігає роботі дрона.

Технології протидії дронам зазвичай поділяють на дві категорії: «м’яке» та «жорстке» знешкодження. На нашу думку, для забезпечення ефективної протидії дронам необхідне поєднання цих підходів.

Методи «м’якого знешкодження» передбачають використання електронних або інших неруйнівних заходів для перешкоджання роботі дрона. Залежно від системи та обставин, ці заходи можуть порушувати зв’язок, впливати на навігаційні або керуючі сигнали, а також змушувати дрон приземлитися або повернутися.

Системи «Hard-kill» призначені для фізичного виведення з ладу або знищення безпілотника. Залежно від характеру загрози, до них можуть належати системи перехоплення, сітки або технології спрямованої енергії.

Вибір між цими підходами залежить від оперативного середовища, характеристик загрози, що насувається, та потенційних наслідків її нейтралізації. У населених районах або поблизу об’єктів критичної інфраструктури особливо важливим фактором може бути обмеження побічної шкоди.

Протидія безпілотним літальним апаратам іранської розробки та інтеграція систем оборони

Якобсен: Які методи є ефективними проти безпілотників іранської розробки, зокрема тих моделей, які використовує Росія?

Лі Йонву: Щодо військових дронів, протоколи зв’язку яких нам невідомі, отримати доступ до цих протоколів і використати їх досить складно. У таких обставинах одним із підходів є виявлення дрона за допомогою радара або камер, а потім застосування методу «жорсткого знешкодження», наприклад, лазера або пристрою для запуску сіток.

Лі Сун-джун: У військовій справі особливо важливо поєднувати різні підходи. Ми можемо не знати, чи використовує той чи інший дрон бездротовий зв’язок.

Щодо дронів, на які наша система може впливати, ми вважаємо, що заходи протидії на основі радіочастот є економічно вигідним варіантом. Ми також вбачаємо переваги в тому, що це дозволяє уникнути фізичного знищення та зменшити пов’язаний із цим ризик побічної шкоди.

Я б не сказав, що засоби протидії на основі радіочастот є однозначно кращими за системи «хард-кіл». Головне — поєднати різні можливості. Це стосується і російських, і іранських дронів, про які ви згадали.

Ця відмінність має велике значення для країн, які прагнуть посилити свій потенціал у сфері протиповітряної оборони. Не можна очікувати, що якась одна технологія протидії дронам зможе впоратися з усіма типами апаратів, способами їхнього використання чи умовами на полі бою.

Багаторівневий підхід дозволяє поєднати спостереження, ідентифікацію, радіоелектронну боротьбу та фізичне перехоплення, щоб підвищити здатність реагувати на різні види загроз. Досвід України у веденні масштабних бойових дій із застосуванням безпілотників зробив питання про необхідність гнучких та економічно ефективних оборонних систем особливо актуальним у дискусіях щодо міжнародної безпеки.

Для Південної Кореї та її партнерів завдання полягає в тому, щоб розвинути потенціал, здатний реагувати на нові загрози, водночас враховуючи оперативні витрати, безпеку цивільного населення та захист стратегічно важливої інфраструктури.

Бойовий досвід Північної Кореї та безпека Південної Кореї

Якобсен: Північна Корея направила війська на підтримку Росії у війні проти України. Ті, хто виживе і повернеться додому, можуть привезти з собою досвід ведення сучасної війни. Чи створює це безпосередню загрозу безпеці Південної Кореї, зокрема через їхні знання щодо ведення війни з використанням дронів?

Лі Сун-джун: Це дуже важливий момент. Вони вивчають, як дрони та дронні системи використовуються в тактичних цілях на полі бою. Я вважаю це небезпечним для Південної Кореї.

Збройні сили Південної Кореї усвідомлюють цю проблему, і це питання обговорювалося на урядовому рівні.

Однак на даний момент Південна Корея не веде активних військових дій. Хоча ми передбачаємо, що ці можливості можуть мати серйозні наслідки, якщо Північна Корея застосує їх у конфлікті чи під час нападу, такий сценарій тут не реалізувався.

На мій погляд, обговорення саме цього ризику поки що не призвело до виділення спеціальних бюджетних коштів.

Обмін бойовим досвідом між Росією та Північною Кореєю викликає питання, що виходять за межі розгортання військ. Сучасні конфлікти дають можливість спостерігати за тактикою використання дронів, електронною війною, спостереженням за полем бою та інтеграцією безпілотних систем у військові операції.

Що стосується Південної Кореї, то для оцінки цих подій необхідно звернути увагу як на поточну ситуацію в сфері безпеки, так і на те, що досвід, отриманий в Україні, може вплинути на майбутнє військове планування на Корейському півострові.

Ці наслідки поширюються також на міжнародне співробітництво в галузі оборони. Країни, які стикаються з подібними технологічними загрозами, можуть отримати користь від обміну оцінками, аналізу нових заходів протидії та вивчення того, як оперативний досвід може сприяти плануванню оборонних заходів.

Досвід України є особливо актуальним з огляду на масштаби застосування безпілотників та швидкість, з якою під час війни розвивалися як наступальні системи, так і засоби протидії.

Спільні демократичні цінності та міжнародне співробітництво у сфері оборони

Якобсен: Південна Корея відома своїми науковими та технологічними можливостями. Я вважаю, що її підтримка — чи то у вигляді програмного забезпечення, чи то у вигляді обладнання — стане цінним внеском у захист території України.

Люди також вживають термін «Захід», але географічне поняття не дозволяє адекватно описати відповідні взаємовідносини. Спільна прихильність до демократичного устрою, верховенства права та інших спільних цінностей об’єднує такі країни, як Південна Корея, Японія, Україна та Канада.

Люди можуть виглядати по-різному і розмовляти різними мовами, але при цьому поділяти ці цінності. Як ваша компанія налагоджує зв’язок із ними?

Лі Сун-джун: Збереження миру, мабуть, є однією з наших найпоширеніших спільних цінностей.

У цьому сенсі наше рішення щодо протидії дронам орієнтоване на захист, а не на знищення. Наш підхід, що базується на «м’якому» нейтралізуванні, має на меті змусити дрон повернутися або приземлитися там, де він знаходиться, а не знищити його.

Ми розглядаємо це як спосіб забезпечити захист, водночас обмежуючи руйнування. Саме так, на нашу думку, наша технологія сприяє миру.

Ця дискусія вказує на те, що технологічні інновації відіграють дедалі важливішу роль у сфері міжнародної безпеки. Оборонні можливості можуть сприяти захисту цивільного населення та критично важливої інфраструктури, водночас допомагаючи урядам реагувати на нові загрози.

Для України співпраця з технологічно розвиненими партнерами, такими як Південна Корея, може сприяти обміну досвідом та розробці засобів захисту. Для Південної Кореї уроки, винесені з війни в Україні, дають можливість проаналізувати, як на практиці розвиваються сучасні загрози з боку безпілотників і як системи захисту можуть до них адаптуватися.

Таку співпрацю можна розглядати в ширшому контексті стратегічного партнерства, обміну технологіями та спільних інтересів у сфері безпеки. Однак будь-яка конкретна співпраця залежатиме від відповідних сторін, чинних нормативних актів, а також їхніх відповідних політичних та оперативних вимог.

Місія компанії Bornlake: захист людей за допомогою інноваційних технологій протидії дронам

Якобсен: Які загальні перспективи у компанії «Борнлейк»?

Лі Йонву: Компанія Bornlake розробляє засоби захисту від дронів.

Дрони стали потужною зброєю у військових діях. Ми очікуємо, що пов’язані з ними загрози дедалі більше зачіпатимуть і пересічних громадян.

У випадку дронів, що керуються за допомогою радіозв’язку, сигнали керування є невидимими. Наша робота зосереджена на аналізі та контролі цих сигналів, а також на пошуку способів реагування на них.

Наша головна мета — захищати життя людей завдяки цій роботі.

Якобсен: Дякую вам обом за приділений час.

Наслідки для міжнародної безпеки

Розмова з керівництвом компанії «Борнлейк» висвітлює низку питань, що мають значення для осіб, відповідальних за формування політики, зацікавлених сторін оборонного сектору та міжнародних партнерів.

По-перше, захист від дронів дедалі більше залежить від інтеграції різних технологій. У відповідних умовах радіочастотні заходи протидії можуть стати альтернативою фізичному перехопленню, але їхня ефективність залежить від системи-мішені та умов проведення операції. Багаторівнева архітектура захисту залишається надзвичайно важливою.

По-друге, досвід, набутий під час війни Росії проти України, має наслідки для безпеки за межами Європи. Поширення тактики використання дронів та заходів протидії створює необхідність постійної оцінки ситуації, обміну інформацією та адаптації серед країн, які стикаються з мінливими військовими загрозами.

По-третє, захист цивільного населення має залишатися головним пріоритетом під час розробки та впровадження оборонних технологій. Електронні контрзаходи можуть допомогти обмежити фізичні руйнування в деяких ситуаціях, хоча їхнє застосування також може нести певні ризики, зокрема перешкоди в роботі інших систем зв’язку та навігації.

Нарешті, розвиток оборонних технологій дає можливість посилити міжнародний діалог між урядами, технічними експертами та інноваторами з приватного сектору. Взаємодія між партнерами може сприяти більш ґрунтовному розумінню нових загроз та можливостей, необхідних для їх усунення.

Підхід компанії Bornlake, описаний Сунджуном Лі та Йонгу Лі, розглядає радіочастотні технології та електронні засоби протидії в цьому ширшому контексті безпеки. Наголос, який вони роблять на поєднанні оборонних можливостей та захисту людського життя, відображає спільний виклик, з яким стикаються країни, що прагнуть реагувати на мінливий характер сучасної війни.

Про автора

Скотт Дуглас Джейкобсен — канадський журналіст, видавець, редактор та інтерв’юер, у своїх роботах якого розглядаються такі теми, як дипломатія, право, права людини, наука, секуляризм, культура та сучасні міжнародні відносини. Він також є координатором організації «Diplomatic Legal Hub».